[Текст - великий украинский поэт Александр Олесь] Колись здавався ти мені орлом підтятим І в полі кинутим в агонії сконать... Очима стежишь ти за ворогом
[Текст - Тарас Шевченко, великий украинский поэт] [Выдержки из "Думи мої"] Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами
Ми завжди будемо там. [Голос з фільму "Атентат - осіннє вбивство в Мюнхені" про Степана Бандеру] Мабуть, судилось мені так до смерті самої Йти все за
Легко і ясно лежати з пробитими грудьми В травах поплутаних, в росах на вогкій землі. Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний. Брови розкинулись
Долини падають і туляться до ніг, Звивають завої, відсахуючись, гори. Наш пружний крок тверда земля доріг Стрічає стогоном покори. Чи ж не підіб'єм,
[Instrumental]
Посіяли гайдамаки В Україні жито, Та не вони його жали. Що мусим робити? Нема правди, не виросла; Кривда повиває - Розійшлися гайдамаки, Куди який знає
[Lyrics - Богдан Рубчак, 1967] Бути німим, безпристрасним, як завжди зачинені двері. Бути забутим, як стара статуя в маленькім місті. Знати кохання
[Текст - Юрий Клен] У вічності, де світла струм тече, повільно крутяться колеса часу, що на верстаті золотому тче свій килим різнобарвний. Дольні паси
Їм північні вітри гудуть, Їм сніги замітають путь, А вони ідуть без упину, А вони без спочину йдуть. Їм шати залляла кров, На шмати ? їх корогов, Та
З румовищ і вогню свій скарб найбільший ? правди, Озлобленим богам не відданий на мсту, Від вогнища свого відходячи, забрав ти З собою і несеш крізь
Гримасою нудьги скривилися уста, Всі хвилі поривань розбилися об скелі, Лишився тільки смак: безмежжя й пустота, Хоч випито ущерть гіркий розкоші келих
Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. Дням голова відтята, Захід - кривава повідь. Щоб море вогню